Рецензия на книгу – образец, на примере  произведения Твардовского «Василий Теркин» 

Александр Трифонович Твардовский, во время Великой Отечественной Войны, работал военным корреспондентом в газете «На страже родине».  Именно в это время у Твардовского родился первый прототип всем известного Василия Теркина. Тогда просто Василия. В основу характера, как конечно героя, так и прототипа, легли собирательные черты всех Советских солдат.

Василий – жизнерадостный оптимист, который выходит сухим из болота и живым из ледяной реки после обстрела.

Однако Александр Трифонович Твардовский не сделал из Теркина персонажа, в котором нет пороков. Как и все солдаты, Василий мечтает об ордене или хотя бы о медали, что бы придя домой, раскурить папироску и похвастаться перед девчонкам у танцевального клуба.

Основная тема  повести патриотический героизм, с которым советские солдаты шли в бой. Но в бой они шли не ради славы, медалей или почестей, а ради того, что бы продолжалась жизнь, что бы родились новые поколения, что бы родина оставалась Родиной.

А. Т. Твардовский смог с помощью своего персонажа рассказать вслух мысли каждого рядового солдата, который сидел в окопе или штурмовал вражеский стан.

Хотя Василия Теркина не существовало, как человека, множество солдат считали его настоящим. Твардовский создал такого персонажа, в которого хотелось верить, за которым хотелось идти и побеждать.

Стоит отметить, что Василий Теркин стал неким символом для солдат. Множество рядовых  Советской армии учили строки из Теркина наизусть. Эти строки не только грели им душу, но и помогали побеждать и во многом преодолевать смертельные препятствия.

Рецензия на книгу – образец и полное написание

Если вам необходимо написать рецензию на книгу, но у Вас нет ни времени, ни желания, Вы можете обратиться в нашу компанию. Наши специалисты смогут не только написать за Вас работу, но и, при Вашем пожелании, составить для вас образец рецензии, который Вы сможете использовать, как шаблон.

Рецензия на научную статью. Образец рецензии

скачать

подписаться

Вся важная и актуальная информация с этого сайта для Вашего удобства представлена в Информационном письме . которое содержит сведения о научных изданиях, условиях публикации, а также правила оформления научных статей. Дополнительно предлагаем Вам подписаться на рассылку этой важной информации по электронной почте.

Нередко авторы научных статей обращаются в нашу редакцию с вопросами о том, что должна содержать рецензия на статью, и как ее правильно оформить. Поэтому на этой странице мы разместили дополнительную полезную информацию по данной теме.

Рецензия должна включать в себя следующую информацию:

Научная статья Е. В. Рябцевой "Функции контроля в обучении иностранному языку (ИЯ) студентов технических специальностей" соответствует всем требованиям, предъявляемым к работам такого рода. Данная статья может быть рекомендована к публикации.

Как писать рецензию на книгу?

Рецензия является критическим сочинением, письменным разбором, в котором содержится сжатый анализ и оценка литературного произведения рецензентом. Как писать рецензию на книгу? Рецензент должен осознавать, что его задача – оценка достоинств и недостатков литературного произведения, а это требует высокого профессионализма от него самого. Для рецензии очень важна объективность и справедливость в оценках. Рецензии подразделяются на следующие виды:

Рецензия на книгу: план

Как написать рецензию на книгу: советы

В рецензии рассматривается качество написанного автором произведения: соответствие речи героев и автора жанру произведения, занимательность сюжета. В частности, обращается внимание на однородность тона изложения на протяжении всего текста, который может быть веселым, познавательным или назидательным. Непременно отмечаются грамматические ошибки, а также художественные находки и удачи автора – и первое, и второе стимулирует автора к работе над собой и над последующими произведениями. Допускается отражение индивидуальных чувств рецензента, навеянных произведением. Мысли и выводы следует излагать обоснованно и подробно. Присущие комментариям возгласы типа «Отлично!» или «Обожаю!» для рецензии не подходят. Для рецензии также неприемлемы призывы к распрям и насилию, ненормативная лексика.

Ошибки при написании рецензии

Как написать рецензию образец

Учтите, что структура рецензии должна содержать фамилию автора и тему дипломной работы, степень актуальности описанной темы для конкретной сферы деятельности, уровень научного изложения теоретических положений, глубину анализа практических материалов, аргументированyость сделанных выводов, практическую значимость выдвинутых в дипломной работе рекомендаций, умение использовать профессиональную терминологию, общие достоинства и недостатки работы. И в завершение оценку работы рецензентом, его данные (ФИО и должность). В конце рецензию заверьте подписью рецензента и печатью организации.

Воспользуйтесь стандартной структурой рецензии на дипломную работу. Объем рецензии обычно занимает 1-2 страницы стандарта А4.

Образец рецензии (пункты содержания):

- «Рецензия»

- на дипломную работу (ФИО автора)

- на тему: Маркетинговые исследования

- на примере (название предприятия)

- «Тема данной дипломной работы в настоящее время очень актуальна, ввиду большой важности эффективных маркетинговых исследований для дальнейшего развития предприятия в условиях рыночной экономики»

- «В дипломной работе продемонстрирован глубокий комплексный подход к анализу маркетинговых исследований нашей компании. Автор глубоко изучил теоретические основы маркетинга, уделив приоритетное внимание маркетинговым исследованиям и раскрыв механизм их формирования. Изучив первичные материалы, предоставленные предприятием, автор сумел обобщить их, проанализировав результаты финансово-экономической деятельности с эффективностью работы маркетингового отела предприятия. Предметом специального изучения была структура товарного портфеля компании»

- «Предложения по усовершенствованию маркетинговых исследований заслуживают внимания и будут учтены руководством для дальнейшего развития предприятия. Частично предложенные меры уже были апробированы в маркетинговом отделе и показали свою практическую значимость»

- «Работа выполнена профессиональным языком, грамотно и логично. Автор продемонстрировал владение методами экономического и маркетингового анализа, сделал необходимые математические расчеты. Работа содержит приложения и хорошо иллюстрирована»

- «Недостаток работы - отсутствие ссылок на практику маркетинговых исследований других отечественных компаний-дистрибьюторов»

- «На наш взгляд дипломная работа (фамилия автора) заслуживает высокой положительной оценки»

- Рецензент (фамилия и должность рецензента). Подпись.

Як писати рецензію

Рецензія  - відгук, розбір та оцінка художнього (літературного, театрального, музичного, кінематографічного та ін.), наукового або науково-популярного твору жанр літературної критики та газетно-журнальної публіцистики.

Дуже часто рецензією  називають офіційний відгук на будь-який текст, що аналізується, оцінюється. Рецензент повинен добре розуміти зміст книги (кінофільму, вистави ), але від нього не вимагається переказу змісту прочитаного (проглянутого. ). Необхідно показувати твір, що рецензується, так, щоб стала зрозумілою його тема, ідейна спрямованість, характер героїв, зміст вчинків, їхній настрій, позиція автора. Також: потрібно відзначити художні особливості твору (вистави, фільму ), особливості його композиції, авторського стилю, вказати позитивні сторони твору, відзначити недоліки.

У рецензії використовується науковий, науково-популярний, навчально-науковий, але найчастіше - публіцистичний, стилі мовлення.

Рецензія відрізняється від відгуку або есе як за змістом, так і за формою. Як уже говорилось, зміст рецензїі — це аналіз твору зміст відгуку - це загальна оцінка твору зміст есе — це враження та роздуми автора, які викликані сприйняттям теми твору. Більш жорсткі вимоги пред’являють і до форми рецензії. На відміну від відгуку або есе, вона пишеться завжди за певним планом. У рецензії використовуються деякі стандартні мовленнєві звороти, які забезпечують зв’язність та логічність викладу:

- оцінюючи роботу в цілому

- в цілому можна сказати

- наприкінці хочеться відзначити

- на початку статті (нарису, вистави ) повідомляється (викладаються факти, розповідається про )

Готуємося писати рецензію

1. Прочитайте твір (перегляньте кінофільм, відвідайте виставу ), на який будете писати рецензію.

2. Визначте теми, що розвиває автор твору, який ви рецензуєте.

3. Прокоментуйте назву твору.

4. Висловте свою думку про зміст твору, проблеми, які порушує автор, про ідею твору.

5. Напишіть, чи вважаєте ви проблеми, про які пише автор, актуальними в наш час чи поділяєте ви точку зору автора на ці проблеми.

6. Розкажіть, в чому збігається чи не збігається ваше сприйняття предмета мовлення з авторським.

7. Відзначте мовленнєві засоби, які складають своєрідність стилю автора.

Ознайомтесь з рецензією Дмитра Десятерика.

Аргумент Малковича - Гоголь українською

Україномовні видання Гоголя - тема дискусійна, бо не є суто літературною: неминуче зачіпаються політичні моменти, попри бажання всіх причетних сторін уникнути цього. Видавництво Івана Малковича «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» внесло тут свою лепту: «Микола Гоголь. Повісті. Найкращі переклади у 2-х томах».

Цей двотомник можна було б назвати ювілейним виданням насправді ж Малкович нарешті зробив те, що назріло давно. Тут зібрано весь корпус текстів Гоголя українського періоду, класичні переклади Максима Рильського («Майська ніч, або Утоплена», «Ніч проти Різдва», «Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем»), Миколи Зерова («Іван Федорович Шпонька та його тітонька»), Миколи Садовського («Тарас Бульба»), Петра Панча («Старосвітські поміщики»), Антона Харченка («Вій»), Івана Сенченка («Вечір напередодні Івана Купала», «Страшна помста»), Степана Васильченка («Пропала грамота», «Зачароване місце»).

Робота видавця, вочевидь, була набагато більша, аніж просто зібрати вже готові тексти. Майже всі переклади відредаговані Іваном Малковичем. «Тарас Бульба» і «Вій» - спільно з Євгеном Поповичем. Не обминули й особливо дражливе питання - щодо «Тараса Бульби». Малкович подає редакцію твору від 1835 року, тобто першу авторську версію, в якій ще нема пізніших, відверто ідеологічних правок.

Правильність саме такого вибору чітко обґрунтована у спеціальній післямові «Від редактора». Кілька зауважень щодо перекладу «Тараса Бульби». У будь-якому разі з перекладами такого рівня Гоголь набуває повноцінний український голос. Цілком гідні оригіналу, наприклад, оці чарівні рядки: «Славна бекеша в Івана Івановича! Знаменита! А які смушки! Бий тебе лихо, які смушки! Сизі з морозом! Я ладен поставити Бог знає що, коли ще в кого знайдуться такі! Гляньте, ради Бога, на них, а надто, як стане він з кимось до розмови, гляньте збоку: що то за розкіш! Описати не можна: оксамит! срібло! вогонь!» («Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» у перекладі Максима Рильського).

Якості перекладів гідно відповідає культура видання, притаманна видавництву «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Над оформленням працювали найкращі художники видавництва - Кость Лавро (перший том) і Владислав Єрко (другий том). «Академічні» тверді обкладинки прикрашені мініатюрними кольоровими вставками, а ілюстрації до текстів витримані у вишуканій графічній стилістиці. Обидві книги приємно тримати в руках, зручно й цікаво читати, в бібліотеці освіченої людини вони просто конче потрібні.

А втім, Малкович здійснив надважливу річ: остаточно ввів в україномовний дискурс оті ранні твори, які й дозволяють пишатися їхнім автором як вітчизняним письменником. Саме таких переконливих аргументів бракує нескінченній і чимдалі абсурднішій дискусії про належність Гоголя до тієї чи іншої культури.

Наводимо рецензію на кіносеріал «Роксолана».

Серед численних серіалів, що заполонили останнім часом телеекран, фільм «Роксолана» привертає увагу не тільки тим, що він створений на основі роману нашого сучасника, українського письменника Павла Загребельного. Фільм побудовано за законами пригодницького жанру, і тому сюжет сприймається як захопливий.

Темою кінотвору є зображення подій XVI ст. пов’язаних із двома країнами - Україною і Туреччиною. Фільм розповідає про дивну долю дівчини з Прикарпаття Насті Лісовської, яка пройшла через невільницьку Кафу, на великому стамбульському ринку була продана вдруге та не втратила своїх природних якостей - сильної волі, живого розуму, людської гідності. Саме завдяки цим якостям вона зуміла не розчинитися серед сотень жінок великого гарему султана Османської імперії, а стати законною дружиною Сулеймана Розкішного (Завойовника).

Нелегко було звикати Насті, яку назвали чужим іменем Хурем, до нового життя. Холодом віяло від усього, а найбільше від чужих людей. Розмовляючи з Валіде Хафсою, дівчина побачила перед собою людину, яка не сміється ніколи і не відає ні людяності, ні милосердя. Тут сама мова була ніби не потрібна - достатньо було мови знаків, мови зневаги і загрози. Та Валіде звеліла їй вивчити турецьку та арабську мови. Це не злякало дівчину. Будучи дочкою священика, Настя знала латину, німецьку від подруг навчилася польської, легко переймала єврейську, вірменську. Потім уже стала Хурем відома усьому світові під іменем Роксолани. Так називали полонянок з України.

Для нас, телеглядачів, цей образ завжди асоціюватиметься з чарівною українською актрисою Ольгою Сумською, яка талановито зіграла у фільмі роль Роксолани. Здавалося, ніби самі очі актриси висловлювали більше, ніж скупі жести. Вона прожила цю роль на екрані переконливо, з гідністю і гордістю втіливши образ української дівчини, яка стала не просто красивою жінкою, а особистістю. На фоні численних красунь султанівського гарему вона виділялася розумом, духовною сповнені-стю, і саме це змусило султана звернути на неї увагу.

Фільм знято цікаво. Широкі панорами казкової природи Прикарпаття, Туреччини, інших місць служать не тільки фоном для дійства, але й якоюсь мірою обумовлюють події та характери дійових осіб. Ось Роксолана дивиться на Гасана - яничара, якого колись в Україні звали Василем. І перед очима її постав Рогатин, і батьківський дім, і шовкові степи, і лагідне сонце України. Автори фільму зуміли зняти не просто кольорові картини світових принад, але й передати тепле почуття патріотизму. У фільмі постійно проводиться думка про невмирущість Батьківщини, про святість почуття до неї. Фільм, сповнений пригод і інтригуючих поворотів сюжету, викликає почуття гордості за нашу людину. Все - музика, гра акторів, операторська робота - покликане передати почуття, заховане десь глибоко в душі кожного. За Роксоланою і її предками - віки славетної історії, в якій була золотоверха Софія і перші книги, кам’яне диво великих міст, вражаюча краса вишиванок і дерев’яного зодчества. Фільм пробуджує добрі почуття у душі кожного, кому не байдужа доля України, її історія і сьогодення.

Источники: pro4itay.ru, www.gramota.net, elhow.ru, www.kakprosto.ru, zno.if.ua